Театральная афиша Москвы
Москва

Спектакль Деревья умирают стоя

оценить

Отзывы пользователей о спектакле «Деревья умирают стоя»

Фото Ира Мартин
отзывы:
1
оценок:
1
рейтинг:
0
9

Очень понравился спектакль, жизненная ситуация, трагическая история, великолепная игра актеров! И в целом прекрасный театр!!!!

0
Фото Ольга Азаркина
отзывы:
1
оценок:
1
рейтинг:
0
9

Рецензія
Азаркіної Ольги студентки 1-го курсу
групи К-14
по спектаклю:
Дерева помирають стоячи.

В Києві, в національному академічному театрі російської драми ім. Л.Українки, 19.11.2012 року відбулася постановка спектаклю всесвітньо відомого драматурга Алехандра Касони, або ж Родрігеса Альвареса. Постановкою займалася Ірина Барковська, а сценографією – Леонід Варпаховський. Ця п'єса була написана більш за півстоліття назад. Вже тоді вона стала шалено популярною: всього за рік тільки в Мадриді, на батьківщині автора, спектаклі по ній пройшли більше тисячі разів при повних аншлагах. За часів Радянського Союзу «Дерева помирають стоячи» ставили багато наших театрів. Потім п'єса довгий час перебувала в забутті. І сьогодні до неї знову звернено увагу режисерів, п'єса начебто знайшла друге дихання в українських театрах. Чим же викликаний такий широкий інтерес? Річ у тім (і це необхідно врахувати), що мелодрама долучала і долучає глядача до загальнолюдських і загальнокультурних проблем. Все дуже просто і ясно, без помилкової пихатості та інших псевдо відчуттів, вона говорить про любов та смерть, про інтимні проблеми та турботи, звертаючись до потаємних переживань. І глядач отримує можливість переконатися в тому, що про нього не забули, що його тривоги знаходять своє відображення на сцені.
П’єса А.Касони «Дерева помирають стоячи» має свою історію в театрі ім..Л.Українки, і вперше була поставлена 31 грудня 1956 року під керівництвом Леоніда Варпаховського.
Основним матеріалом при сцено графічному оформленні був сухий бамбук, котрий знаходився у підвішеному стані. Це була не просто вигадка режисера-постановника, а навпаки, цей елемент точно передавав атмосферу старенького іспанського будиночка та викликало асоціацію з непохитним характером Бабусі, героїні спектаклю. Адже бамбук неможливо зігнути, - лише зламати. Так сталося і з Бабусею, її не просто зігнули, зламали, розтоптали, ні…вона так і залишилася рівно стояти, проте, ії внутрішній стержень був зламаний. Звідси й головна ідея спектаклю: будь-яка спроба полегшити і збагатити життя ілюзорністю зазнає провалу. Спектакль «Дерева помирають стоячи» у постановці Л.Варпаховського відкрив глядачам А.Касону, як чудового драматурга та відкрив нові, небачені грані таланту таких чудових артистів як В.Заклунської ( котра зіграла роль Бабусі), та Ю.Мажуга (Сеньйор Бальбоа). Також, в цьому спектаклі режисером був здійснений певний експеримент: перша дія розігрувалась у жанрі гротеску, друга й третя – у жанрі драми, котра часами наближувалась до трагедії.
Леонід Варпаховський зумів вистроїти спектакль, котрий змушує глядача і думати, і сперечатися, спектакль, мудрий у своїй простоті, органічно поєднуючий у собі тонкий гумор та філософську глибину.

0